Думки мої(роздуми)

Думи мої, чи роздуми можливо й не мої. Тридцять років минуло з Дня Незалежності, а й досі чуєш, та яка різниця якою мовою розмовляти. Сумно, але може насправді, до чого тут мова? Невже я став кращім або гіршим. Згадуєш далекі літа молодії, бесіди  в гуртожитку, яка точилися навколо мови. Прислухаєшся, один розмовляє природньо невимушено, іншій з зусиллям. Під час бесіди наводиш приклад вживання рідної мови в Азербайджані. Вмикаєш телевізор, навіть на першому українському чуєш російську, чого ніколи не чув на першому азербайджанському телеканалі. Погоджуєшся зі співрозмовниками про те, що українська пригнічується, що перевага надається російській. Звідки? Чому й коли з’явилася ця зневага до рідної мови? Питання, тільки питання, відповіді не знаходиш. Пригадуєш дитинство, бабусині відправлення поштою. Чого тільки не вкладали бабусині руки  в ці чарівні скриньки, досі з теплом згадуєш смак дитинства. Одного разу навіть книжка прийшла українською «Горбоконик», отакої навіщо казки, я вже дорослий, невже не можна було пістолета покласти або рушницю. Нічого не розуміє бабуся. Та я краще піду на вулицю в «пєкаря» грати.  Тридцять років минуло з Дня Незалежності, але й досі чуєш, та яка різниця якою мовою розмовляти…..

0

Автор публікації

0
Коментарі: 4Публікації: 133Реєстрація: 10-03-2014

Залишити відповідь