Життя селянське,або сумні наслідки посиденьок

Прийшов і в наше село смуток, настав день виборів. Ми як годиться причепурилися з ранку, та й рушили разом до виборчої дільниці обирати нового голову сільради. Хто ми, та майже всі сусіди з нашого кутка. Мар’яна з Петром, я з дружиною, Микола з Галкою, коротше багато нас зібралося. Тільки однієї родини невистачало, чинний голова та дружина його Лєнка. До речи сварлива баба, хоч й не стара ще. Очі завідющи, в одязі смаку бракує та й взагалі якась неприємна особа. Пройде повз аж холодом віє. Та й чоловік їі теж ніякий, хоч і голова. Маленький на зріст, оченятка бігають, шийка тоненька, вуха величезні, ще б роги точнісінько чорт. Які йолопи його обрали досі невідомо, але демократія, нічого не вдієш. Нарешті наша весела дружня компанія дісталася дільниці. До речи з другої половини каденції цього горе правителя майже всім стало ясно, що дбає він не про громаду а більше за свій власний гаманець. Тому кандидатів на заміну назбиралося чи мало, але в розмовах між односельцями перевагу віддавали Мар’яні або Петру, як водиться чоловіки підтримували свого кандидата, жінки ж хотіли бачити звісно свою кандидатку. Погода насправді не сприяла нашому піднесеному настрію, але на це ми не звертали уваги. Прийшли, віддали свої голоси як годиться та й засіли в кав’ярні чекати попередніх результатів, бо чекати ранку несила. Сидимо, п’ємо каву, розмову неспішну ведемо, заходять люди які вже зробили свій вибір, діляться з нами. Отут й Лєнка увесь час шмигає повз прислухається, очі злющі, зі сторони подивишся справжнісінька відьма. От і вийшло з тих розмов, що перевага на боці Мар’яни, навіть ті хто підтримував раніше чинного голову, й ті пошепки зізнавалися що віддали свій голос не йому. Посиділи ми ще трохи та почали збиратися, дивимося й відьмачка вже зникла, наче розтанула в просторі. На вулиці дощ лле, як з відра, а хоч би хто парасольку взяв, але що нам той дощ, як ми майже впевнені в своїй перемозі. Повертаємо до кутка, бачимо трактор вулицю закрив, Лєнка в кабині сидить, косми розпатлані, руками махає наче ворона крилами, мовляв вибачте, застрягла, не можу завести трактора. залишився невеличкий прохід через калюжу, що зробиш не сваритися ж з тією лярвою, повимазувалися в багнюці, але ж дісталися сухого місця.
Радіємо, вітаємо один одного з перемогою, сусід чогось стурбовано трясе мене за плечі, очі перелякані, кричить несамовито. Прокинувся я від сну бачу Петро з Мар’яною перелякані, озирнувся я навколо та й згадав, що заходив до сусідів на посиденьки, як водиться чаю попили за політику побалакали, хай їй грець, та виявляється я посеред розмови захропів, ось і наснилося мені оце все. Вибори ж тільки в осені відбудуться на жаль, а може й справдиться сон, та оберемо нормального голову. Хто зна. Га?

0

Автор публікації

Офлайн 2 дні

Андрей Климов

0
Коментарі: 3Публікації: 88Реєстрація: 10-03-2014

Залишити відповідь