Місяць по небу ходить.
Пісню свою заводить…
Промінчик сонця ласкаво торкається підборіддя, лоскотить в носі. Піднявшись до очей, несміливо намагається остаточно скинути з мого обличчя сон-дрімоту. Прокидаюся, виглядаю в вікно. Купаючись в безхмарній блакиті яскраво-жовтий місяць про щось розмовляє з вранішнім сонцем. Навкруги неймовірна тиша, на годиннику пʼята ранку. На душі спокій та рівновага. Тільки в серці,гострою голкою стирчить клята війна